Вас вітає блог 2-Б класу!Бажаємо Вам гарного дня і цікавого перегляду!

Робота з батьками

Сьогодні прийшли до першого класу діти – шестирічки, які навчатимуться у початковій школі чотири роки. Період розвитку дитини від 6-ти років є перехідним між дошкільним і молодшим віком. З приходом до школи змінюється провідна діяльність шестирічного школяра. Всі види діяльності (гра, посильна праця, творчість) підпорядковуються навчанню. І потрібно, щоб у першому класі цей перехід від ігрової до навчальної діяльності був поступовим.
Робота з шестирічними дітьми передбачає обов’язкове урахування їх фізіологічних і психологічних особливостей. Маленькі шестирічки прагнуть визнання з боку дорослого, вчителя і намагаються гарними вчинками заслужити це визнання. Тому школярі набагато швидше відгукуються на прохання педагога, ніж на тверді вимоги. У першому класі необхідно сформувати в дитині внутрішню позицію школяра, а саме: відмова від дошкільного – ігрового способу існування, позитивне ставлення до навчального процесу і нового типу стосунків з дорослим як з учителем. Одним з основних завдань вчителя, що працює у першому класі чотирирічної початкової школи, є створення умов для успішної адаптації дітей до шкільного життя.
Слід пам’ятати, що тривалість адаптаційного періоду у шестирічок збільшується з трьох місяців до півроку.
Адаптація – відповідальний етап життя маленького школяра, вчителів, батьків, адже саме в цей період шестирічний першокласник приймає й освоює шкільні норми, у нього формується інтерес до шкільного життя, з’являється віра в свої сили, діти дорослішають. Але під час адаптації спостерігається негативна фізіологічна реакція дитячого організму на різку зміну звичного способу життя: швидка стомлюваність, порушення сну і апетиту, збудливість, дратівливість. Ось чому вчителю потрібно встановити позитивний емоційний контакт з дітьми та їх батьками, створити найбільш сприятливі умови для психологічної і фізіологічної адаптації першокласників до шкільного життя.
Першокласник – це початок суспільного життя людини як суб’єкта діяльності. Зі вступом до першого класу змінюється життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільними справам.
Адаптація дитина до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Тільки через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають стійкішими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Залежно від стану здоров’я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.
Безперечно першокласники, що відвідували дошкільні навчальні заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж ті діти, які перебували вдома, не звикли до тривалого перебування в дитячому колективі, певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування адаптації до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти.
Починаючи з перших тижнів навчання у 1 класі, діти поступово віддаляються від батьків, хоча постійно відчувають потребу в підтримці та допомозі дорослої людини.
Стосунки з батьками, склад сім’ї та взаємини між її членами мають значний вплив на учня. Зі вступом дитини до першого класу в батьків з’являється новий статус – батьки першокласника, а відповідно й ті проблеми, що вирішують батьки спільно з дитиною, і ті радощі успіху, що переживаються спільно. Часто в розмові з батьками учнів 1 класу доводиться чути: «Ми пішли до першого класу…», «Нам задавали вивчити вірш…», «Ми не встигли зробити домашнє завдання…» тощо. Вживання займенників «ми», «нам» свідчить про те, що всі питання шкільного життя є для батьків спільними.
Переживаються разом і перші шкільні труднощі — адаптація дитини до навчання в школі. Як допомогти їх подолати? Як знайти спільну мову з учителем і однокласниками? Що зробити для того, щоб першокласник не втратив інтерес до навчання?  У психолого-педагогічних дослідженнях визначаються та характеризуються три рівні адаптації.
Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.
Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосеред¬женим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багать¬ма однокласниками.
Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати пра-цездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.
Учні, яким важче адаптуватися до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, шкільного психолога, так і батьків .
                            Поради для батьків
Щоб учню 1 класу легше навчалося, а батькам  легше було допомагати в цьому, пропоную поради для батьків.
• Уранці будіть дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити усмішку на вашому обличчі та почути ваш лагідний голос. Не смикайте дитину через дрібниці та не підганяйте її з самого ранку. Якщо він не встигає, наступного дня розбудіть його трішки раніше.
• Слід погодувати дитину сніданком, але, якщо чомусь вона не хоче їсти,не примушуйте . Дорогою до школи не говоріть фраз на зразок: "Дивись, не бешкетуй!" чи "Щоб сьогодні не було поганих оцінок!". Краще побажайте дитині успіхів та підбадьорте її добрим словом. Зустрічаючи зі школи, не закидайте запитаннями: "Що ти сьогодні отримав?" або "Сьогодні без поганих оцінок?". Дайте дитині змогу розслабитися.
Допоможіть дитині успішно соціально адаптуватися у школі, подолавши та звикнувши до нових форм людських стосунків.
• Дитина в початкових класах має бути наполегливою. Батькам варто заохочувати її прагнути успіху, непомітно й ненав'язливо допомагаючи.
Дитині щодня бажано було б додавати в страви кукурудзяну олію, яка містить вітамін F, брак якого призводить до випадіння волосся та виникнення дерматозів.
• Дитині шкільного віку, починаючи з 1 класу, необхідно забезпечити робоче місце чи кімнату. Аби школяр працював зосереджено, не треба відривати його від занять для якоїсь хатньої справи, варто прибрати відволікаючі фактори . У кімнаті, де дитина готує уроки, робоча лампа повинна мати потужність 100 Вт і стояти ліворуч. Не можна використовувати неонові лампи.
• Телевізор дуже стомлює зір, тому батьки мають стежити, аби їхня дитина дивилася його на відстані 2-3 метрів, а у вихідні не проводила увесь день перед екраном. Ніколи не торгуйтесь, говорячи: "Якщо зробиш гарно уроки, я дам тобі...". Дитина може неправильно зрозуміти мету навчання, вона подумає, що, навчаючись, робить вам послугу, за яку отримує винагороду. Прийшовши зі школи, дитина повинна пообідати та обов'язково відпочити. Не примушуйте її одразу сідати за уроки. На думку психологів, найкращий час для навчання — з 8 до 12 години та з 16 до 18 години. Привчіть першокласника займатися саме в цей час. Для першокласника найважчі періоди- це перші 4-6 тижнів навчання, кінець першого семестру, перший тиждень після зимових канікул та середина другого семестру. Присвячуйте своїй дитині хоча б півгодини в день, щоб вона відчувала, що ви її любите та цінуєте. Не забувайте, що першокласники — це ще маленькі діти, які люблять погратися, послухати казку чи колискову на ніч, або щоб їх просто потримали на руках
• Дитину треба вчити правильно сидіти за столом чи партою. Підручники та зошити носити в ранці за спиною, щоб запобігти розвитку сколіозу.
• Батьки мають закріпляти й удосконалювати у шестирічної дитини елементарні гігієнічні навички, які вона одержала за шість років свого життя. Вони повинні стежити, щоб шкільний одяг після школи був ретельно складений чи розвішений, черевики або туфлі почищені, комірець та манжети сорочки — чисті.
• Не кожна дитина, котра досягла шкільного віку, вміє правильно сидіти чи лежати, а це призводить до неправильного формування скелета. Тому на ліжко необхідно класти твердий матрац без м'яких та важких подушок.
    Успішність шестилітньої дитини у школі не завжди відповідає ступеню її обдарованості. Одні діти мислять повільніше й "гальмуються", якщо вчитель дуже наполегливий, а деякі не завжди вміють висловлювати власну думку, навіть якщо вона правильна. У цьому віці діти бувають непосидючі, мрійливі, а бувають і ліниві.Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою, аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми.Неправі ті батьки, які змушують дітей після уроків у школі годинами займатися музикою, шахами, або чимось іншим у чотирьох стінах без свіжого повітря. Діти-відмінники з блідим обличчям та слабким здоров'ям навряд чи будуть щасливими в житті.Отже, здоров'я дитини залежить від впливу цілого комплексу різнобічних факторів, які значною мірою зумовлюють та визначають адаптацію дитини до навколишнього середовища, фізичний та інтелектуальний її розвиток у такий відповідальний період життя — як початок навчання в школі.
Адаптаційний період дитині потрібний, бо в неї багато є труднощів, які треба подолати. Серед них є неуважність, яка сповільнює засвоєння матеріалу. У деяких дітей переважає ігрова мотивація навчання. Тому в цей період багато використовується на перших уроках ігор. Також є діти непосидючі і їх треба завжди контролювати, наштовхувати вміло на навчальний процес.
Під час адаптаційного періоду вчитель працює над розвитком пам’яті, над сформуванням уваги учнів, над дисципліною колективу, вчить працювати колективно, формує колектив учнів. У дитини треба формувати впевненість у собі, підвищувати самооцінку. В ігровій формі потрібно навчати дітей розуміти результативність кожної дії, навчати передбачуваності, відповідальності. Тоді дитина матиме добрі знання. Коли вона не матиме проблем у мові, не буде в неї стресів, проблем в сім’ї.
У період адаптації треба звертати увагу на імпульсивність дітей, бо вони часто починають відповідати, не дослухавши запитання, часто перебивають відповіді інших, не контролюють свої дії. Поведінка таких дітей слабо керована. Такі учні при виконанні завдань поводяться по-різному.
Для таких дітей потрібно:
Рекомендації
Постійні окрики, зауваження, погрози, покарання не поліпшують поведінку гіперактивної дитини.
Працюючи з гіперактивною дитиною, потрібно:
1. Працювати з дитиною на початку дня, а не ввечері.
2. Зменшити робоче навантаження дитини.
3. Поділяти роботу на короткі періоди, які часто повторюються.
4. Використовувати фізкультхвилинки.
5. Бути драматичним, експресивним педагогом.
6. Знизити вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформулювати почуття успіху.
7. Посадити дитину під час занять поруч з дорослим.
8. Використовувати тактильний контакт (елементи масажу, дотику, погладжування).
9. Домовлятися з дитиною про певні дії заздалегідь.
10. Давати короткі, чіткі і конкретні інструкції.
11. Використовувати гнучку систему заохочень і покарань.
12. Заохочувати дитину одразу ж, не відкладаючи на майбутнє.
13. Давати дитині можливість вибору.
14.Залишатися спокійним. Немає холоднокровності — немає переваги! Дитині необхідна допомога психолога.
У колективах дітей бувають і агресивні діти, які можливо мали погане виховання в сім’ї або причиною їхньої агресивності є соматичні захворювання чи захворювання головного мозку.
А також впливає на дитячу агресію часті батьківські покарання.
Такі діти часто втрачають контроль над собою, відмовляються працювати правильно навмисно дратують інших, часто інших звинувачують у своїх помилках, сердяться. Вони заздрісні та мстиві.
Працюючи з такими дітьми треба:
Критерії 
Дитина
1. Часто втрачає контроль над собою.
2. Часто сперечається, лається з дорослими.
3. Часто відмовляється виконувати правила.
4. Часто навмисно дратує людей.
5. Часто звинувачує інших у своїх помилках.
6. Часто сердиться і відмовляється зробити щось.
7. Часто заздрісна, мстива.
8. Чуттєва, дуже швидко реагує на оточення (дітей і дорослих), що нерідко дратують її.
Рекомендації 
Працюючи з агресивною дитиною, потрібно:
1. Бути уважною до потреб дитини.
2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.
3. Бути послідовним у покараннях дитини, карати за конкретні вчинки.
4. Покарання не повинні принижувати дитину.
5. Навчати прийнятних способів вираження гніву.
6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустраційної події.
7. Навчати розпізнавати власний емоційний стан і стан оточення.
8. Розвивати здатність до емпатії.
9. Розширювати поведінковий репертуар дитини.
10. Відпрацьовувати навички реагування в конфліктних ситуаціях.
11. Учити брати відповідальність на себе. Дитині необхідна допомога психолога.

 
Успішній адаптації першокласника до школи сприяє правильна організація навчального-виховного процесу: 
- наявність матеріальної бази (класна та ігрова кімнати, спальня, окреме приміщення для рухливих ігор, роздягальня, туалет, умивальня, окрема їдальня). Таких умов, як правило, школа не має, тому для першокласників - шестирічок варто використовувати базу дитячого садка;
- чітке дотримання режиму дня (рухова активність, денний сон, загартовуючи процедури, прогулянки, ігри, відсутність домашніх завдань). Цей режим дня дещо схожий на той, який був у дитячому садку, до якого діти звикли;
- забезпечення оптимального гігієнічного мікроклімату навчальних кімнат (температура, світловий коефіцієнт, вологість повітря, відсутність стороннього шуму), що запобігає стомлюваності та захворюваності дітей;
- врахування в навчальній роботі вікових особливостей шестирічок, зокрема, їх здатність до активного довільного сприймання не більше ніж 15 хвилин, потім розслаблення і зміна діяльності;
- врахування рівня розвитку і стану здоров'я кожної дитини для забезпечення індивідуальної роботи;
- створення в класах шести річок особливо комфортного психологічного мікроклімату, який сприятиме позитивному емоційному стану дитини.
Крім того, необхідно наголосити, що в правилах прийому дітей до школи чітко визначені вікові межі - до першого класу зараховують лише тих, кому до 1-го вересня вже виповнилося 6 років
В адаптаційний період треба правильно працювати із батьками, провівши батьківські збори, заповнивши деякі анкети. Лише по даних анкетах можна зрозуміти про контингент класу, завдання для вивчально - виховного процесу.
Тест «Як дитина сприймає навчальний світ» 
1. Чим найбільше любить займатися ваша дитина?
а) дивитися телевізор, розглядати малюнки, іграшки, фотокартки;
б) слухати пісні, співати, вгадувати мелодії;
в) робити щось самій, торкатися руками, придумувати забавки, жарти.
2. Як встановлює контакт з іншими дітьми?
а) важко, друзів майже не має;
б) без проблем вступає в контакти з дітьми та дорослими,
доброзичлива до всіх;
в)любить грати з товаришами, організатор спільних справ.
3. Як поводиться, коли приходять гості?
а) соромиться, поводиться тихо, мало розмовляє;
б) із задоволенням розповідає про свої справи;
в) не стримує свої емоції при незнайомих і дорослих людях, неспокійна, не вислуховує їх до кінця.
4. Як грається з товаришами ?
а) не любить галасливі ігри, не бере на себе головні ролі, пасивна;
б) спокійно спостерігає за дітьми, виконує ролі, добре наслідує;
в)любить керувати грою, часто міняє задум, нетерпляча;
5.Як переживає невдачу?
а)зосереджується на собі, відокремлюється від інших;
б)спокійно намагається повторити дії;
в)бурхливо, емоційно, плаче;
6.Як висловлює прохання ?
а)мовчки дивиться, просить „очима" ;
б)багато говорить, вимагає, доводить, аргументує;
в)торкається, ластиться, змінює тон голосу.
7.Що робить з найбільшим інтересом ?
а)любить конструкторні, комп'ютерні ігри, дивиться телевізор, розглядає картинки;
б)малює, щось робить руками;
в)слухає музику, говорить.
8.Що розповідає про дитячий садок, школу?
а)мало розповідає про свої враження;
б)розповідає про друзів, усе, що почула від учителя;
в)розповідає про те, що робили.
9.Як засинає ?
а)швидко і спокійно;
б)потребує спілкування, капризує, коли її залишають без казки;
в)неспокійно спить, довго крутиться перед сном.
10. Який подарунок найбільше бажає ?
а) комп'ютер;
б) музичний центр;
в) домашню тварину.
11. Чи любить малювати ?
а) більше любить розглядати картинки;
б) ні;
в) малює постійно, багато малюнків у зошиті.
12.Чи допомагає вдома по господарству і що найбільше любить робити ?
а) допомагає прибирати на книжкових полицях, розкладати речі на місця;
б) не любить допомагати, з бажанням орудує пилососом;
в) любить спільні домашні справи, але не доводить до кінця.
13.Як швидко змінюється настрій і з яких причин?
а) під час виникнення конфлікту переживає все в собі, на зовні не показує;
б)може легко образитись на будь-яке підвищення голосу;
в) швидко змінюється, якщо починається якась спільна робота в сім'ї.
14.Які ідеї і фантазії приходять частіше на думку?
а) щось змінити в навколишній обстановці, новий одяг,речі;
б)придумує слова, примовки, легко відгадує загадки;
в) поїхати на екскурсію, піти в цирк, театр, щось робити.
ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
За кожну відповідь „ а „ - 1 бал; „ б „ - 2 бали; „ в „ - 3 бали.
14 - 20 балів — дитина сприймає образно-зорову інформацію;
20 - 28 балів — дитина сприймає уявно-слухову інформацію;

Немає коментарів:

Дописати коментар